Зображення російської інтелегенції в прозі А.Чехова. Методика вивчення Чехова в школі.

Вопросы и ответы Услуги и работы Объявления Как платить	Искать рефераты:
	В избранное Послать другу На главную

Звоните, пишите!
Ответим на все вопросы!

Все работы доставляются в электронном виде

Заказать реферат

Каталог » Литература » Реферат

Данные о работе

Всего отзывов по данной работе: 0 [Посмотреть] [Написать]

Тема (название)

Зображення російської інтелегенції в прозі А.Чехова. Методика вивчення Чехова в школі.

ID (номер работы)

27516

Вид работы

Реферат

Раздел

Литература

Язык

Украинский

Содержание

Вступ

Роки, у які жив і затворів Чехов, - кінець XІ і самий початок XX століття, - один з найбільш складних і Суперечливих періодів в історії російського суспільства і його культури.
"Період 1862-1904 років був саме такою епохою ламання в Росії, коли старе безповоротно, в усіх на очах, валилося, а нове тільки укладалося, причому суспільні сили, це укладання що діють, уперше показали себе на ділі, у широкому загальнонаціональному масштабі, у массовидном відкритій дії на всіляких поприщах лише в 1905 році.
Чехов вступив у літературу на самому початку 80-х років, коли після спаду революційної ситуації 1879-1881 років у Росії панувала "розгнуздана, неймовірно безглузда і звіряча реакція".
Світ дворянсько-кріпосницьких відносин, що іде, і зростаючий капіталізм, із усіма властивими йому кричущими протиріччями, зміцнилися в Росії, утворити вкрай складне плетіння
Кріпосництво, затримувало розвиток російського капіталізму. Російська буржуазія ніколи не виступала як революційна суспільна сила. Навіть у період боротьби за своє панування вона була вірним оплотом поліцейсько-бюрократичного ладу; вона охоче мирилася з пережитками кріпосницьких відносин, верноподданнически холопствуючи перед самодержавством.
Однак у цей же самий час у надрах російського суспільства народжувалися нові сили, росло і розвивався робочий рух, починали свою діяльність російські марксисти.
Останні десятиліття XІ і початок XX століття пройшли в Росії під знаком підготовки найбільшого у світі соціального перевороту. Підспудно зріли величезні творчі, революційні сили російського суспільства визначили той підйом і розквіт, що, незважаючи на поліцейську сваволю і жорстокий цензурний гніт, був характерний у ці роки для російської культури і мистецтва.
Культурне життя Росії за цей невеликий порівняно відрізок часу представлені найбільшими іменами світового значення. Чехов був молодшим сучасником Толстого, Щедріна, Г. Успенського, Рєпіна, Шишкіна, Бородіна, Чайковського, Стасова; при ньому почали свій творчий шлях Горький, Короленко, Куприн, Бунін, Рахманінов, Шаляпін, Васнецов, Станиславский і багато хто інші.
Література Росії, що стала, як писали в передмові до російського видання 1882 року "Маніфесту Комуністичної партії" Маркс і Энгельс, "передовим загоном революційного руху в Європі", виявилася здатної ставити і вирішувати такі ідейні і художні проблеми, що мали не тільки національне, але і світове значення.
От чому саме в цей у 80-90-і роки XІ століття - письменники різних країн (Мопассан, Золя, Р. Ролан, Гауптман, Шоу, Ґолсуорсі) усе частіше й частіше звертають свої погляди на Росію, на російських письменників - Тургенєва, Толстого, Достоєвського Чехова, Горького, ища в їхній творчості відповіді на встающие перед ними складні філософські і эстетические питання.
Чехов, як і багато інших великих письменників його часу, не примкнув до революційної боротьби робітничого клас, не зрозумів її історичного значення, залишився осторонь від її, але проте випробував на собі животворенное вплив революційного підйому.
З перших же кроків своєї творчої діяльності молодий письменник стає непримиренним викривачем і всілякими проявами політичної реакції. Викриття Чехова піднімалися на рівень задач світової літератури; його розповіді, перейняті пафосом непримиренності до міщанства, відсталості, корисливості і паразитизму, володіли величезною узагальнюючою силою Творчість Чехова, однак, далеко не вичерпується областю сатири. Передчуття прийдешнього звільнення додавало кращим творам Чехова глибоко оптимістичне, життєстверджуюче звучання. Вихід із застійної дійсності вже намічався для Чехова, хоча сам письменник не був у силах його точно визначити. "Кожна нова розповідь Чехова, - писав Горький, - усі підсилює одну глибоко коштовну і потрібну для нас ту ноту бадьорості і любові до життя". Оптимістичний пафос, віра у творчі можливості людини, у те, що у владі самої людини зробити життя краще; такі основні риси, що визначили величезне значення творчості Чехова для сучасного йому західного реалізму.
У співвідношенні з західною літературою 80-90-х подов "нота бадьорості і любові до життя", що так голосно звучить у кращих творах Чехова, здобувала особливе значення.
Проблема ідеалу стояла перед усіма кращими, західними письменниками-реалістами - Мопассаном, Золя. Шоу, Франсом, Роменом Роланом і іншими, і рішення її давалося їм ценою трагічних оман, болісних шукань, у боротьбі з настільки розповсюдженими на Заході ідеями декадансу, песимізмом, індивідуалізмом. - Творчість Чехова з'явилося могутньою одповіддю індивідуалістичному світогляду декадентів, що протиставляли своє особисте "я" усьому навколишньому світу.
Уже при житті Чехова, особливо з 90-х років, добутку його мали широкий міжнародний резонанс, про що красномовно свідчать численні заяви письменників і читачів різних країн і народів.
На самому початку 90-х років Чехов в одному з листів В. А.Тихонову, повідомляючи на його прохання короткі зведення своєї біографії, жартівливо зауважував: "Переведений на всі мови, за винятком іноземних. Утім, давно вже переведений німцями. Чехи і серби також схвалюють. І французи не далекі взаємності".
У 1893-1894 році професор Бордосского університету, Жуль Легра, відвідав Чехова в Мелихове і вів з ним переговори про нові переклади його розповідей на французьку мову.
При житті Чехова здійснювалися переклади його розповідей в АНГЛІЇ й Америці, у Греції і Чехословакии. У Китаї і Японії переклади розповідей і драм Чехова з'явилися в десятих роках XX століття.
Популярність Чехова у світовій літературі надзвичайно зростає, починаючи з 20-х років і особливо в 40-50-х роках XX століття. Поряд з перекладами його добутків з'являються критичні роботи і монографії про нього.
Такий далеко не повний перелік виразних відкликань закордонних письменників і критиків про творчість Чехова.
Висновок

Список літератури

Алексєєв М. П. Російські класики в літературах англороманского світу. Журн. "Зірка", 1944, № 5-6.
Балабанович Е. В. Г. Короленко. Державний літературний музей, М. 1947.
Белкин Р. И. И. И. Мечников - великий російський біолог. Госкультиздат, М. 1953.
Богданович А. В. Щоденник. "Три останніх самодержці", М.-П. 1924.
Богданович А. И. Роки перелому, 1889-1906. Изд. "Світ божий", Спб. 1908.
Білий Г. А. В. Г. Короленко. Гослитиздат, М.-Л. 1949.
Венгеров З, А. Белетристика 80-х років. Російська література XІ в. Изд. "Світ божий", кн. VІ.
Волков А. М. Горький і літературний рух кінця XІ і початку XX століття. Гослитиздат, М. 1953.
Володимир Гіляровський, Записки москвича. Изд. "Федерація", М. 1931.
Спогаду Феоктистова Е.М. За кулісами полігики і літератури, 1848-1896 р. "Прибій", Л. 1929.
Горький М. і Чехов А. Переписування, статті, спогади. М.-Л. 1937.

Объем

Год

2015

Цена, руб.

300

Формат файла

.DOC

Купить работу

Работы высылаем на вашу эл. почту в течение суток с момента поступления оплаты

Поля, помеченные ^*, необходимо заполнить!

Имя, фамилия ^*

Город ^*